Арт-керівник студії «ОМІ»: Створення копії П'єти Мікеланджело – мрія будь-якого скульптора

Скульптори студії «ОМІ» вже півроку працюють над створенням копії знаменитої П'єти Мікеланджело. П'єта - сцена оплакування Христа і є образом Богоматері з мертвим Христом, що лежить у неї на колінах.

«Створення копії скульптури великого Мікеланджело – мрія будь-якого скульптора. На даний момент майстри студії «ОМІ» працюють над втіленням у мармурі точної копії у натуральну величину П'єти, встановленої у Соборі Святого Петра у Ватикані. Це скульптура, рівної якої немає донині, на її створення у Мікеланджело пішов рік. Ми взяли на себе зобов'язання виконати роботу за півтора роки, - поділився своїми враженнями від замовлення арт-керівник студії «ОМІ» Богдан Казаченко.

Створення скульптури включає цілий комплекс процедур, які дозволять відтворити оригінал в абсолютній точності. Спочатку копія скульптури ліпиться у м'якому матеріалі та переводиться у форму. Після чого скульптура відливається в гіпсі та на завершення - пунктується у мармур.

«Вибір мармуру – це також дуже важлива процедура, від якої залежить якість копії. Знайти брилу потрібного розміру та потрібного відтінку – нелегка задача, але ми з нею впоралися. Впевнений, уже влітку наступного року наша копія П'єти Мікеланджело прикрасить меморіал на одному із львівських цвинтарів. Ми також взяли на себе зобов'язання провести накриття скульптури на кшталт склепу та організувати благоустрій території. - зазначив Богдан Казаченко.

Довідка

Замовником п'єти виступив кардинал Жан Білер де Лагрола, посол французького короля Карла VIII при дворі папи Олександра VI Борджіа. Скульптурна група мала прикрасити капелу Святої Петронілли (капелу короля Франції) у соборі Святого Петра в Римі.

Контракт був підписаний 26 серпня 1498 р.. На всю роботу вартістю 450 золотих дукатів (на ті часи цілий стан) відводився рік. Мікеланджело зобразив Богоматір як молоду жінку, у зовнішній стриманості якої легко вгадується бездонна глибина розпачу, що охопив її, і жах безмірної скорботи. Глибину трагедії передають її опущена голова, жести, сама її поза – поза жінки, яка ще прагне захистити сина, яка ще притискає його до себе, але вже розуміє, що в цьому світі захист йому не знадобиться.